- Встрітили знайомих, шо в'їхали в Америку на релігіозній почві і жалуються, як їм там невиносімо і сумно.
Дуже хочуть додому, "там де хрущі над вишнями гудуть" і всьо такоє.
Шо характєрно: хочуть - но не їдуть до хрущів.
От же ж натура в людей - знають, шо треба робить, шоб буть нещасними: завести собі якусь екзотіческу релігію, шоб тебе жахалися всі родичі і знайомі, потім розпродать імущество і в'їхать в Америку, шоб почуватися ще нещаснішими і обездоленішими.
Робота в них є - значить і гроші є. Бери білєт - пиздуй до хрущів, надоїло - вepтaй обратно. В етом і заключається щастя, а не наоборот, нещастя.
(c) faina-kaplan
Но и не только про земляков своих Фаина К. пишет. Про внутриамериканскую политику тоже:
- Також запомнилися новини на консерваторському каналі ФОКС:
"Демократи, може, наберуть більшість, все до того йде. А чи замислюється народ хто тоді стане спікером?
А спікером стане Ненсі Пелосі, женщіна з Санфранциська, шо проповідує Санфранцизький образ жизні. Думаю, всі ми знаємо, шо таке Санфранцизький образ жизні: ларьки з ганджою на кожному кроці, глумління над християнськими цінностями, однополий секс. Чи хочемо ми, шоб Америка вела санфранцизький образ жизні? Подyмайте про це, коли підете до голосувальних кабінок."
(c) faina-kaplan
